Церулоплазмін (мідна оксидаза)

Церулоплазмін, це білок, що містить мідь і синтезується в печінці. Він переносить більшу частину міді в крові, бере участь в обміні заліза та має антиоксидантні властивості. Через ферментну активність його ще називають мідною оксидазою.

Основне діагностичне значення церулоплазміну, виявлення хвороби Вільсона-Коновалова, спадкового порушення обміну міді, при якому мідь накопичується в печінці, мозку та інших органах. При цьому захворюванні рівень церулоплазміну зазвичай знижений. Аналіз також допомагає в діагностиці порушень обміну міді та деяких захворювань печінки.

Як білок гострої фази церулоплазмін може підвищуватися при запаленнях, інфекціях, вагітності та прийомі естрогенів. Дослідження призначають при підозрі на хворобу Вільсона, неврологічних симптомах нез'ясованого походження та захворюваннях печінки. Результат оцінюють у комплексі з рівнем міді в крові та сечі.

• Кров здають натще після 8-12 годин голодування.
• Зранку дозволяється пити негазовану воду.
• За 1 добу виключіть алкоголь, жирну їжу та інтенсивні фізичні навантаження.
• За 1-2 години не паліть.
• Повідомте лікаря про прийом естрогенів та оральних контрацептивів, які можуть підвищувати рівень церулоплазміну.
• Уникайте стресу перед аналізом.

Референсні значення церулоплазміну залежать від методу, віку, статі та стандартів лабораторії. У дітей перших місяців життя та під час вагітності рівень може відрізнятися. Знижені значення характерні для хвороби Вільсона, підвищені, для запальних процесів. Точний референсний діапазон вказується в бланку результату, а інтерпретацію проводить лікар.