Мікроскопія урогенітального зразку, чоловіки

Мікроскопія урогенітального зразку у чоловіків це базове дослідження мазка з сечівника (уретри), яке оцінює стан слизової та наявність запального процесу. Матеріал наносять на скло, фарбують і вивчають під мікроскопом.

Лаборант підраховує кількість лейкоцитів (головний показник запалення), оцінює епітеліальні клітини, склад мікрофлори, наявність слизу, а також може виявити трихомонади, гонококи (диплококи) та дріжджоподібні гриби. За цими ознаками лікар робить висновок про наявність та характер уретриту.

Аналіз призначають чоловікам зі скаргами на виділення з уретри, печіння чи біль під час сечовипускання, дискомфорт у ділянці статевих органів, а також як частину обстеження при підозрі на інфекції, що передаються статевим шляхом, та для контролю після лікування. Це орієнтовний метод: для точної ідентифікації збудників (хламідії, мікоплазми, уреаплазми, гонокок) додатково застосовують ПЛР та бакпосів.

Урогенітальний мазок у чоловіків беруть з уретри, тому підготовка спрямована на те, щоб не змити збудника.

• Утриматися від сечовипускання щонайменше 2,3 години перед забором (бажано не мочитися 3,4 години).
• За 24,48 годин утриматися від статевих контактів.
• Увечері напередодні провести гігієну зовнішніх статевих органів, вранці в день забору не підмиватися з милом.
• Не використовувати антисептики та місцеві засоби для зовнішніх статевих органів за добу до дослідження.
• Якщо приймали антибіотики, забір роблять не раніше ніж через 2,3 тижні після завершення курсу (уточніть у лікаря).
• Повідомте лікаря про наявні виділення з уретри.

Референсні значення залежать від лабораторії та методики забарвлення. У нормі кількість лейкоцитів у мазку з уретри незначна, переважає епітелій, а трихомонади, гонококи та дріжджові гриби відсутні. Підвищення лейкоцитів свідчить про запалення. Точну оцінку результату проводить лікар з урахуванням скарг та за потреби додаткових аналізів.