Комплексне мікробіологічне дослідження матеріалу з носа на аналізаторі. Антибіотикограма та антимікотикограма

Дослідження виявляє бактерії та гриби, що населяють слизову оболонку носа, і визначає наявність патогенних збудників. Аналізатор ідентифікує мікроорганізми з носових ходів та оцінює їх клінічне значення при запальних процесах: ринітах, синуситах та інших захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

Окрему важливу роль аналіз відіграє у виявленні носійства золотистого стафілокока (Staphylococcus aureus). Слизова носа є типовим місцем тривалого носійства цієї бактерії. Носійство може бути джерелом рецидивних гнійничкових захворювань шкіри, фурункульозу, а також має значення для медичних працівників та перед плановими операціями. Виявлення такого носійства дозволяє вчасно провести санацію.

До результату додаються антибіотикограма та антимікотикограма. Для бактерій визначають чутливість до антибіотиків, а для грибів до протигрибкових препаратів. Це дає лікарю змогу обрати ефективний препарат для лікування запалення чи санації носійства і уникнути призначення засобів, до яких збудник стійкий.

Підготовка спрямована на те, щоб не пригнітити мікрофлору носа перед взяттям матеріалу.

• За 48-72 години до дослідження не використовуйте місцеві антибактеріальні мазі, краплі та спреї для носа з антисептиками, якщо інше не призначив лікар.
• Зранку до взяття мазка не промивайте ніс розчинами та не закапуйте лікувальні засоби.
• Не призначайте дослідження під час прийому системних антибіотиків. Оптимально здавати до початку терапії або через 10-14 днів після завершення курсу.
• Взяття мазка з носових ходів проводить медичний працівник стерильним тампоном, спеціальної підготовки з боку пацієнта зазвичай не потрібно.

У нормі на слизовій носа присутня звичайна мікрофлора верхніх дихальних шляхів. Виявлення патогенних бактерій, зокрема золотистого стафілокока, оцінюють з урахуванням кількості та клінічної ситуації, оскільки можливе як безсимптомне носійство, так і активна інфекція. Кількісні критерії значущості залежать від лабораторії та методу, тому результат завжди інтерпретує лікар, а не пацієнт самостійно.