Мікробіологічне дослідження матеріалу з носа. Антибіотикограма

Мікробіологічне дослідження матеріалу з носа з антибіотикограмою це посів мазка зі слизової оболонки носових ходів на поживні середовища. Аналіз виявляє бактерію, що спричинила запалення, визначає інтенсивність її росту та чутливість до антибіотиків.

Одна з найважливіших цілей дослідження це виявлення носійства золотистого стафілокока (Staphylococcus aureus), зокрема метицилінрезистентних штамів (MRSA). Носоглотка є основним резервуаром цього мікроба, а носійство має значення при гнійничкових захворюваннях шкіри (фурункульоз), перед операціями, а також при обстеженні медичних працівників і персоналу харчових та дитячих закладів. Окрім стафілокока, посів виявляє стрептококи, гемофільну паличку, моракселу, ентеробактерії та інших збудників.

Дослідження також застосовують при гнійних ринітах, синуситах і затяжному нежиті, коли потрібно встановити причину інфекції та підібрати лікування. Антибіотикограма дає лікарю змогу обрати ефективний препарат прицільно проти виявленого збудника, що особливо важливо при стійкій до стандартної терапії інфекції та при санації носійства MRSA перед хірургічними втручаннями.

Підготовка. Спеціальної складної підготовки не потрібно, але для достовірного результату важливо дотриматися умов.

• Забір виконують натще або не раніше ніж через 2 до 3 години після їжі.
• За 2 до 3 дні припинити використання назальних спреїв і крапель, особливо з антибіотиками та антисептиками (за погодженням з лікарем).
• Вранці перед забором не промивати ніс сольовими розчинами, не закапувати краплі і не застосовувати мазі.
• Не висмаркуватися безпосередньо перед процедурою.
• Системні антибіотики бажано не приймати, оптимально здавати до початку курсу або через 10 до 14 днів після завершення.

Матеріал забирає медичний працівник стерильним тампоном з обох носових ходів.

Слизова оболонка носа у нормі заселена нормальною мікрофлорою, і виявлення окремих умовно патогенних бактерій не завжди свідчить про хворобу. Клінічне значення має виявлення патогенних збудників або носійство золотистого стафілокока, особливо метицилінрезистентних штамів. Порогові значення росту, важливі для діагнозу, залежать від виду мікроорганізму, мети дослідження та критеріїв лабораторії. Антибіотикограму надають за умови значущого росту. Інтерпретацію (зокрема розмежування носійства і захворювання) проводить лікар з урахуванням клінічної ситуації та мети обстеження.