Мікробіологічне дослідження матеріалу з зіву. Антибіотикограма

Мікробіологічне дослідження матеріалу з зіва з антибіотикограмою це посів мазка з мигдаликів, піднебінних дужок та задньої стінки глотки на поживні середовища. Аналіз дозволяє виявити бактерію, що спричиняє запалення горла, оцінити її кількість та визначити чутливість до антибіотиків.

Дослідження застосовують при ангіні (тонзиліті), фарингіті та хронічних запальних процесах ротоглотки. Воно виявляє важливих збудників, насамперед бета гемолітичний стрептокок групи A (Streptococcus pyogenes), який потребує обов'язкової антибактеріальної терапії через ризик ускладнень на серце, суглоби та нирки. Також посів виявляє золотистий стафілокок, інші стрептококи, гемофільну паличку, дріжджоподібні гриби роду Candida та носійство потенційно небезпечної флори.

Окрема важлива мета такого посіву це обстеження на носійство (наприклад, перед працевлаштуванням у харчову галузь, медицину, дитячі заклади) та виявлення прихованих джерел інфекції при частих ангінах. Антибіотикограма допомагає лікарю призначити дієвий антибіотик при бактеріальній ангіні та уникнути неефективного лікування, що особливо важливо при стрептококовій інфекції.

Підготовка. Матеріал забирають натще або не раніше ніж через 2 до 3 години після їжі.

• Вранці до забору не чистити зуби, не користуватися ополіскувачами для рота та не жувати гумку.
• Не пити (зокрема воду) та не їсти перед процедурою.
• За 2 до 3 дні припинити застосування антисептичних спреїв, льодяників, полоскань для горла та місцевих антибіотиків (за погодженням з лікарем).
• Системні антибіотики бажано не приймати до забору, оптимально здавати до початку курсу або через 10 до 14 днів після нього.

Забір виконує медичний працівник стерильним тампоном із поверхні мигдаликів, дужок і задньої стінки глотки, не торкаючись язика, щік і зубів.

Слизова оболонка ротоглотки у нормі заселена різноманітною нормальною мікрофлорою, тому виявлення окремих умовно патогенних бактерій не завжди є ознакою хвороби. Клінічне значення має виявлення патогенних збудників, насамперед бета гемолітичного стрептокока групи A, або значне переважання певного мікроорганізму. Порогові значення росту, що вважаються діагностично значущими, залежать від виду збудника, клінічної картини та критеріїв лабораторії. Антибіотикограму надають за наявності значущого росту. Остаточну інтерпретацію проводить лікар з урахуванням симптомів, оскільки носійство і захворювання це різні стани.