Мікробіологічне дослідження урогентіального матеріалу. Антибіотикограма

Мікробіологічне дослідження урогенітального матеріалу з антибіотикограмою це посів виділень зі статевих шляхів та сечовивідного каналу на поживні середовища для виявлення бактерій, що спричиняють запальні процеси. Метод дозволяє ідентифікувати конкретного збудника інфекції, оцінити його кількість (ступінь обсіменіння) та визначити, до яких антибіотиків він чутливий, а до яких стійкий.

Дослідження виявляє умовно патогенну та патогенну аеробну і факультативно анаеробну флору: ентеробактерії (кишкова паличка, клебсієла, протей), стафілококи, стрептококи, ентерококи, синьогнійну паличку, дріжджоподібні гриби роду Candida та інші мікроорганізми, причетні до уретриту, вагініту, цервіциту, баланопоститу. Важливо розуміти, що класичний бакпосів не призначений для діагностики хламідіозу, мікоплазмозу та гонореї у форматі рутинного аеробного посіву, ці збудники потребують спеціальних методів.

Головна практична цінність антибіотикограми у тому, що лікар отримує не просто факт наявності мікроба, а персональну карту чутливості. Це дозволяє підібрати дієвий антибіотик прицільно, уникнути неефективного лікування та зменшити ризик формування антибіотикорезистентності.

Загальні правила. Матеріал бажано здавати до початку прийому антибіотиків або не раніше ніж через 10 до 14 днів після завершення курсу антибактеріальної терапії. Це підвищує ймовірність виявлення збудника і коректної оцінки чутливості.

• Жінкам дослідження не проводять під час менструації, оптимально через 3 до 5 днів після її завершення.
• За 2 до 3 днів утриматися від статевих контактів.
• За 24 години не використовувати вагінальні свічки, креми, мазі, спринцювання, антисептики та лубриканти.
• Не проводити забір одразу після кольпоскопії або трансвагінального УЗД.
• Перед забором не мочитися щонайменше 2 до 3 годин (особливо при заборі з уретри).
• Туалет зовнішніх статевих органів напередодні звичайною водою без мила і антисептиків.

Забір матеріалу виконує лікар або медична сестра у процедурному кабінеті.

У нормі урогенітальний матеріал може містити представників нормальної мікрофлори у невеликій кількості. Виявлення умовно патогенних бактерій у діагностично значущому титрі або патогенних мікроорганізмів свідчить про інфекційний процес. Референсні (порогові) значення обсіменіння та трактування результату залежать від виду матеріалу, статі, клінічної картини, методики лабораторії та обраних критеріїв. Антибіотикограму видають лише за умови росту значущої кількості збудника. Результат у форматі назва мікроорганізму, ступінь росту та перелік антибіотиків з позначками чутливий (S), помірно чутливий (I), резистентний (R) інтерпретує лікар разом із клінічними даними.