Біохімічний скрінінг першого триместру, “Подвійний тест” (РАРР-А, ХГЛ+β)

Подвійний тест, це біохімічний скринінг першого триместру вагітності, який включає одночасне визначення двох маркерів: PAPP-A (протеїну А, асоційованого з вагітністю) та вільної бета, субодиниці ХГЛ. Комплекс призначений для ранньої оцінки ризику найпоширеніших хромосомних аномалій плода і проводиться строго з 11 по 14 тиждень вагітності.

Кожен маркер окремо має обмежену інформативність, проте їх поєднання суттєво підвищує точність. Знижений PAPP-A та змінений рівень бета, ХГЛ у комбінації характерні для підвищеного ризику синдрому Дауна (трисомії 21), синдрому Едвардса (трисомії 18) та синдрому Патау (трисомії 13). Додатково низький PAPP-A може вказувати на ризик прееклампсії та затримки розвитку плода.

Найбільшу точність подвійний тест дає у поєднанні з УЗД першого триместру (товщина комірцевого простору, носова кістка, КТР). Усі дані разом з віком та вагою матері вводять у спеціалізовану програму, яка розраховує індивідуальний ризик. Важливо розуміти: скринінг не ставить діагноз, він лише виділяє вагітності з підвищеним ризиком, які потребують поглибленого обстеження (консультація генетика, НІПТ або інвазивна діагностика за показаннями).

• Кров здають натще або після 4 до 6 годин голодування, переважно вранці.
• За 8 до 12 годин до аналізу утриматися від їжі, дозволена чиста негазована вода.
• За добу виключити жирну, смажену їжу та алкоголь.
• За 1 до 2 години до забору не курити, уникати фізичних навантажень та стресу.
• Тест проводять строго в період з 11 по 14 тиждень вагітності. Бажано спочатку зробити УЗД першого триместру і надати його дані (КТР, товщина комірцевого простору, термін).
• Для коректного розрахунку ризику знадобляться вік, вага, наявність діабету, куріння, особливості вагітності (ЕКЗ, багатоплідна).

Подвійний тест не оцінюють за окремими числовими нормами, його результат, це індивідуальний розрахунковий ризик. Значення PAPP-A та бета, ХГЛ перераховують у МоМ (орієнтовний коридор близько 0,5, 2,0 МоМ для кожного маркера) і разом з даними УЗД, віком та вагою матері вводять у програму, яка видає ризик у вигляді співвідношення (наприклад 1 до 1500). Поріг високого ризику та остаточну інтерпретацію визначає лікар. Низький розрахунковий ризик не гарантує відсутності патології на 100%, а високий не означає її наявності.